Якість води у бюветах Києва
Карта розташування бюветів м. Києва, представлена на сайті buvet.kiev.ua, вражає кількістю цих підземних джерел води у місті та його околицях. З урахуваннях їх чисельності процедура підрахування кількості киян, що користуються водою з бюветів, зайняла б немало часу. Кожен з нас щоденно на вулицях зустрічає людей з різноманітними ємностями для набору безкоштовної та чистої (у це так хочеться вірити кожному!) води. Адже численні ЗМІ пишуть про те, наскільки ця вода краще та чистіше за водопровідну. «Це ж спеціально обладнані, доступні для кожного джерела чистої води», – думаємо ми, «нагодовані» гаслами про турботу про пересічних громадян, що лунають під час відкриття бюветів. Можливо, деякий час після відкриття бювети і справді радують мешканців міста чистою водою. А що ж відбувається з ними із часом?
Багаторічна робота в області технологій водопідготовки та контролю якості води в Лабораторії іонного обміну та адсорбції Хіміко-технологічного факультету НТУУ «КПІ» не залишає ілюзій з приводу якості води бюветах, які працюють безконтрольно, а дані періодичного моніторингу лише підтверджують це.
Результати ревізії бюветных комплексів, проведеної у грудні 2010 – січні 2011 рр. в результаті співробітництва НВО «Екософт» та Лабораторії іонного обміну та адсорбції ХТФ «КПІ», також вражають та змушують замислитися. В цій статті наводяться деякі дані цих досліджень. Усього було перевірено стан споруд та якість води у 35 бюветах (з 97, які працюють на сьогодні у Києві), в тому числі:
- у шевченківському районі – 5
- Оболонському – 10
- Подільському – 8
- Святошинському – 4
- Деснянському – 5
- Голосіївському – 3
Не потрібно зайвих слів, достатньо подивитися на фотографії, щоб зрозуміти у якому стані сьогодні перебуває більша частина бюветів. І це працюючі комплекси!..
А яка ж якість води у них? Воду, відібрану з бюветів, проаналізували за найбільш критичними для відповідної глибини джерел водопостачання Києва та Київської області показниками: мутність, вміст іонів жорсткості, наявність заліза, марганцю, сірководню. Результати визначень виявилися невтішними. Лише у 9 бюветах з 35 вода за всіма переліченими показниками відповідала вимогам чинного нормативного документа ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної до споживання людиною». З них: у Шевченківському районі – 1 бювет, в Оболонському – 4, в Подільському – 3, а у Святошинському, Голосіївському та Деснянському – жодного з числа перевірених бюветів.
Загальна інформація за показниками якості води у бюветах міста представлена у таблиці 1, а дані про перевищення нормативів по районах Києва – в табл. 2. Аналіз наведених даних показує, що погана якість води у бюветах міста обумовлена присутністю в ній колоїдних та механічних домішок (показник – каламутність), а також підвищеним вмістом марганцю, заліза та сірководню, які, у свою чергу, обумовлюють перевищення норм за органолептичними показниками (підвищена каламутність, неприємний запах, іноді жовтуватий колір). Детальні результати досліджень наведені у табл. 1. Крім того, специфіка води підземних джерел полягає у високому вмісті у ній тимчасової (гідрокарбонатної) жорсткості , яка складає, як правило, 70–80 % загального вмісту солей жорсткості. В результаті кип’ятіння такої води утворюється значна кількість накипу. Останнє особливо стосується води з загальною жорсткістю більше 4 ммоль/л, незважаючи на те, що такий вміст вкладається у нормативні значення. Як показали проведені дослідження, більше 70 % води київських бюветів характеризується саме такою жорсткістю. З урахуванням того, що вся наведена тут інформацію стосується лише діючих бюветів, залишається тільки здогадуватися, в якому ж стані знаходяться інші бюветні комплекси.
За матеріалами журналу «Вода і водоочисні технології», №1 (55) від 02.2011
